Після двох стартових матчів у Суперлізі ми взяли інтервʼю у нашого найпалкішого вболівальника – Олега Печенізького. Він поділився із нами враженнями від 1-го туру, розповів як почав вболівати за «Харківських Соколів», та як взагалі, познайомився з баскетболом.

Олег: Люблю цю гру ще з малечку. Я зростав у часи, коли у баскетбол грали у чорно-білих кедах, придбаних на базарі, а з кращими гравцями світу знайомились по касетах та прізвищах на ігрових майках. Тоді мріяв займатись баскетболом професійно, але у 12 років стався прецедент, який полишив надії на спортивну кар’єру. Буквально за одне літо я виріс на 12-13 см, та через можливе перенавантаження на коліна лікарі заборонили мені займатись будь-яким спортом. Як зараз пам’ятаю, продали велосипед, пригати не можна, бігати не можна. Кінець хлопчачого дитинства. Це не заважало мені проводити весь вільний від навчань час на баскетбольному майданчику поблизу дому разом з іншими хлопцями. Дуже подобалось грати у захисті.

🎙️: Що до «Соколів», памʼятаєш як почав вболівати за команду?

Олег: Все життя хотів, щоб мій син Арсеній займався баскетболом. Тож у визначений час відправив його до дитячого баскетбольного клубу. Цим клубом виявився «Junior», де вже на той час головним тренером був Олег Володимирович Манойленко. У «Junior», Арсеній по справжньому влюбився у баскетбол. Натомість, ми з дружиною Юлією створили вболівальницький сектор, щоб діти відчували підтримку під час матчів. У 2017-му році, Олега було запрошено на роль головного тренера  новостворених «Соколів», звісно що діти захотіли піти на гру харківської команди, на чолі зі своїм першим баскетбольним наставником. Діти пішли за тренером, а батьки за дітьми. Таким чином ми прийшли на перші матчі та почали вболівати. Арсеній ще у 8-ми річному віці так само знайшов собі місце у групі вболівальників курсантів ХНУПС та неймовірно захоплювався цим процесом.

🎙️: Окей, а що до новітньої історії, зможеш виділити Топ 3-5 гравців «Харківських Соколів»?

Олег: Можу більше! Якщо говорити про стартовий період, то звісно це Роман Ольховський – моноліт на полі, людина – гора. Його ніяк не можна вивести із себе, не розізлити, не задобрити. Сильний гравець. Дмитро Золотарьов – цікаво було спостерігати за його стилем гри, данками. Він створював для вболівальників елементи шоу, які нам так потрібні. Сергій Ольховіков – чомусь завжди нагадував мені Дончіча. Міг розірвати гравця на порядок вищого за себе, як по зросту, так і по класу. Неймовірні триочкові! Звісно – Владислав Чевердін. Завжди було цікаво спостерігати за грою Владислава. Має найбільшу кількість набраних очок за «Соколів!»

Для мене особливий гравець це Артур Іскендеров. Ми всі добре знали його по «ДЮСШ 7». Як зараз памʼятаю: вже закінчилось тренування, у школі вже вимикають світло у залі, а мій Арсеній з Артуром бігають у “1 на 1” на одне кільце, і так частенько. За два сезони у «Соколах» Іскендеров мав не дуже багато хвилин на паркеті, але коли він влучав у кошик, вся наша група вболівальників просто билась в екстазі.

Якщо говорити про дебютні сезони у Суперлізі, безперечно це Карім Джамар. Відкритий для вболівальників. Міг підійти перед грою та привітати групу підтримки. Під час матчу, наприклад, міг влучити у кошик та емоційно вказати на фанатський сектор. Відчувалась постійна взаємодія між ним та вболівальниками.

Грем. Брутальний гравець, дуже емоційний, завжди було цікаво бачити його на майданчику. Як же він доповнював емоції від перемог, особливо коли команда виривала майже втрачені матчі.

Ігор Бояркін – дуже активний, міг вистрілити у момент, коли ніхто не очікує.

Олександр Тіщенко  – відкритий для фанів, завжди підходив до вболівальників після гри, щоб висловити свою вдячність за підтримку. Для мене це по-справжньому важливо.

🎙️: Щодо Вищої Ліги 2024/2025?

Олег: Вся команда молодці! Більше за все я вболівав за Микиту Змієвського. Я вболівав за нього ще з «Junior», коли йому було всього 10 років. Здавалося не так давно були матчі дитячих чемпіонатів, а тепер він грає у фіналі Вищої Ліги, а зараз вже з’являвся на паркеті у Суперлізі. Продовжую його підтримувати. Сподіваюсь, що поступово він зможе здобути собі місце на майданчику. Зараз «Соколи» вийшли на новий рівень. Зрозуміло, що не всі гравці, які грали у Вищій Лізі, зможуть демонструвати такі самі результати у Суперлізі. Час покаже!

🎙️: Дивився перший тур Суперліги? Які враження?

Олег: Звісно, дивився трансляції матчів. На жаль, через війну у вболівальників зараз немає можливості відвідувати всі ігри, так як це було до 2022 року. Тим паче команда не грає у Харкові.

Важко щось сказати всього після двох матчів Суперліги… Зараз головний тренер робить ставку на перевірених гравців. Сподіваюсь, що у наступних поєдинках наша команда буде показувати гарний результат та створювати переможний гандикап під час матчу, який дозволить частіше з’являтись на паркеті таким гравцям як Микита Змієвський або Владислав Чевердін.

.