Сьогодні ми поспілкувались із президентом нашого клубу – Сергієм Станіславовичем Чебишевим, який поділився з нами думками щодо проведеного сезону Суперліги, а також розповів чого саме не вистачило «Харківським Соколам», щоб стати призером.
– Одразу хочу сказати, що це був дуже складний і водночас цікавий для «Соколів» сезон… Сезон повернення в Суперлігу під час повномасштабної війни.
Була проведена величезна робота з комплектування команди та тренерського штабу. Нам вдалось повернути одного з найкращих українських тренерів Суперліги Валерія Плеханова, тренера-чемпіона Вищої Ліги Олексія Золотоуса та перспективного асистента Валерія Леонова.
- Вважаю, що було допущено декілька помилок, але вони не мали критичного впливу на результат. Кожна позиція була укомплектована кваліфікованими гравцями при достатньо непоганій глибині складу.
Більше того, вдалося об’єднати всіх хлопців та їх родини нашими спільними соколиними цінностями, закохати у найкраще та залізобетонне місто Харків, де кожен мав відмінні можливості для розвитку та прогресу.
– Якісна робота тренерського штабу та самовіддача гравців під час першої частини сезону дали можливість зайняти фантастичне друге місце в регулярці, але на жаль, стадія плей-оф зруйнувала всі наші надії на медалі, хоч ми на них точно заслуговували.
Поразки у серії проти «Київ-Баскета» і «Рівне» стали холодним душем та великим розчаруванням як для мене особисто, так і для всіх наших партнерів, людей з великим серцем, які повірили у «Соколів» та зробили все, що тільки можна було зробити, заради перемоги.
Беру на себе відповідальність за цю невдачу. Втім, важливо відзначити, що четверте місце в українській Суперлізі є найкращим результатом серед харківських команд за всю історію незалежної України. Це досягнення, яким ми можемо пишатися і водночас стимул рухатися далі та ставити перед собою ще вищі цілі.
Загалом можу впевнено сказати, що аналіз проведений, висновки зроблені.
– Чесно кажучи, існувало багато дрібних, але об’єктивних деталей, які завадили нам здобути медалі:
1. «Соколи» – єдина команда, яка через безпекові причини не зіграла жодної (!) гри вдома. Тож нам не вдалось реалізувати перевагу власного майданчика у серії плей-оф. Поганий відсоток влучань у Дніпрі не дасть збрехати.
2. Травми ключових гравців протягом всього сезону також давалися взнаки.
3. Цієї холодної зими температура на тренуваннях в «Локомотиві» була дуже низькою. Це негативно впливало на якість підготовки до виїздів та обмежувало наші можливості для ефективної роботи на тренуваннях. Водночас такі умови провокували загострення хронічних травм у гравців.
4. Під час регулярного сезону ми намагались запросити до Харкова якісного легіонера, але виявилося, що зробити це абсолютно неможливо. Жоден з кандидатів не був готовим жити та тренуватися у місті, в якому постійно лунають сигнали тривоги та чути атаки підступного ворога, жертвою якого може стати будь-хто і будь-де.
5. Тренерський штаб, на жаль, не зміг підготувати хлопців саме до вирішальної стадії, хоча мав чудову командну хімію та повну відсутність будь-яких внутрішніх проблем.
У підсумку саме ці фактори й привели нас до відсутності медалей. Попри це, ми отримали цінний досвід і розуміння того, над чим необхідно працювати в майбутньому.
– Величезна вдячність всім, хто нас підтримував та вболівав! Ми постійно відчували вашу енергію! Дякую!
Окремо, з величезною повагою, хочу подякувати нашим найкращим друзям та партнерам за фінансову підтримку і можливість демонструвати силу харківського баскетболу в українській Суперлізі. Впершу чергу моєму другу та віце-президенту клубу – Роману Семенусі, який був локомотивом, що впевнено рухав нас вперед. Віце-президенту Глібу Ушакову, який стояв біля витоків створення клубу і всі ці роки був надійною опорою на шляху нашого розвитку.
Також хочу подякувати нашим партнерам, які підтримують прагнення «Харківських Соколів», поділяють наші цінності та допомагають клубу впевнено рухатися вперед, роблячи вагомий внесок у його розвиток. А саме:
• Юрію Сапронову, чия енергія, віра та небайдужість до «Харківських Соколів» заряджають команду не менше, ніж найпалкіша підтримка трибун.
• оператору протимінної діяльності ТОВ «Гуманітарна Безпека» і особисто директору Андрію Бондарцю
• Володимиру Носову і найбільшій криптобіржі Європи Whitebit
• Олександру Вікторовичу Доровському та ТОВ «Корпорація «Здоровʼя»
• Груверу Юрію Борисовичу та мережі автозаправних станцій «Sun Oil»
• Богдану Бойко та футбольному клубу «Металіст 1925»
• Сергію Яковичу Політучому та групі компаній «Фактор»
• Торговій марці «Приправка»
• Володимиру Лещинському та Digital Cloud Technologies
Пану Ту Ченцзяню, Євгенію Седуну, Андрію Сукесову, Євгену Йосилевичу.
Міняйло Віктору Олександровичу за допомогу дітям відвідувати матчі «Харківських Соколів».
Дякую всім всім, хто підтримує «Харківські Соколи» та допомагає клубу своєю увагою, участю і небайдужістю. Вас дуже багато, і ми щиро цінуємо кожен прояв підтримки, який допомагає нам рухатися вперед.
Також хочу особисто подякувати міському голові Харкова Ігорю Олександровичу Терехову та начальнику Харківської обласної військової адміністрації Олегу Васильовичу Синєгубову за підтримку харківського спорту та створення умов, завдяки яким «Харківські Соколи» мають можливість продовжувати свою діяльність і гідно представляти наше місто на всеукраїнському рівні.
Звісно, окремо дякую всьому стафу та працівникам клубу, які щоденно виконують величезний обсяг роботи, що часто залишається непомітним для вболівальників.
Висловлюючи слова подяки, я хочу ще раз нагадати всім, що «Харківські Соколи» відродились та почали свою новітню історію у славетному Харківському національному університеті Повітряних Сили ім. Івана Кожедуба. Сьогодні ХНУПС — це не лише один із найкращих військових навчальних закладів України. Це насамперед люди — мужні захисники та захисниці, які щодня боронять наше небо, нашу державу та кожного з нас. Ми безмежно вдячні їм за службу, стійкість і можливість жити, працювати та розвивати український спорт навіть у найскладніші часи.
Вдячний за незмінну підтримку бригадному Генералу ЗСУ та начальнику ХНУПС – пану Андрію Олександровичу Бережному. Ми цінимо, що ви цікавитесь життям клубу та є частиною нашої великої соколиної родини. Полковнику Кирпенко Віталію Миколайовичу, командиру Батальйонної групи повітряних сил «Материк», яка на початку 2022 року стала на захист нашого рідного залізобетонного міста, захистивши його від російського вторгнення.
– Ми зробили висновки та запланували багато фундаментальних змін. За винятком деяких позицій, команда вже практично сформована. Тому у найближчий час ми почнемо знайомити вас зі складом «Харківських Соколів» на наступний сезон.
Також вже всім відомо, що ми підписали дворічний контракт з головним тренером – Дмитром Забірченко. Сподіваємось, що це надасть команді той необхідний імпульс, який допоможе втілити наші амбітні цілі у реальність.
- Так, звісно. Надважливо, що зараз у нашому місті багато спортивних дитячих шкіл та клубів, з якими ми активно працюємо. Результатом цієї праці є 25 команд юнаків і дівчат із Харкова, які цього року змагались у Всеукраїнській Юнацькій Баскетбольній Лізі, 7 з яких пройшли до Фіналу 4-х у своїй віковій категорії. З цих семи команд одна стала чемпіоном України, одна виборола срібні нагороди, дві команди здобули бронзу, а ще три завершили сезон на четвертому місці.
Вважаю, що це дуже вагомий результат для Харкова, який уже багато років живе в умовах війни, має знищену баскетбольну інфрасткуру та зіткнувся з вимушеним виїздом багатьох юних спортсменів. Такі досягнення свідчать про правильний розвиток дитячого та юнацького баскетболу в області й дозволяють з оптимізмом дивитися у майбутнє, адже саме ці хлопці та дівчата є резервом і майбутньою зміною для нинішнього покоління професійних баскетболістів.