Валерій Плеханов повернувся з складу національної збірної, де він є асистентом головного тренера Айнарcа Багатскіса, та поділився з нами враженнями від двох успішних матчів у рамках кваліфікації до Чемпіонату Світу 2027:

“Враження звичайно позитивні – ми виграли два з двох поєдинків. Для мене як і для будь-якого тренера має значення якість гри, а команда грала по справжньому добре. Гравці, які приїхали у збірну, прибули туди з настроєм і бажанням здобути результат. У нас було не так багато часу на злагодження, але велика частина гравців вже була в цьому ростері, до того ж цього разу ми не відпрацьовували якісь нові схеми в захисті або нападі. Все було досить швидко повторено і вже напрацьовано безпосередньо перед грою зі збірною Грузії.

Дуже важкий перший матч. Давно ми не опинялись в ситуації, коли на трибунах більше 10 000 глядачів, а ми знаємо як емоційно вболівають в Грузії. До того ж це був прощальний матч Георгія Шермадіні, що надавало грі додаткового відтінку. Як досвідчені, так і молоді гравці нашої збірної змогли витримати стартовий натиск суперника, а потім коштом свого бажання і дисципліни поступово здобули перевагу. Хочу зазначити самовіддачу наших хлопців, ніхто себе не жалів. Також у нас з’явився яскраво виражений лідер, який підтвердив свої лідерські якості і в другій грі також – це Олександр Ковляр. Можу сказати, що він отримує мало ігрового часу у своєму клубі, тому Олександр приїхав у збірну по справжньому зарядженим на боротьбу. Дуже добре що нам вдалося стартувати з перемоги.”

Друга гра виявилась не менш складною. По-перше, нам було потрібно відновитися після важкої дороги та першого матчу у Тбілісі . По-друге, перед нами стояло завдання зупинити команду, яка практично усі свої атаки проводить на високій швидкості, половину з яких вони намагаються закінчувати першим темпом. Вважаю, що ми добре впоралися з суперником. Друга і третя чверть стали показові в тому плані, що ми практично не давали данцям робити вільних кидків, та змусили їх грати в зручний для нас баскетбол. Якість гри в другому і третьому періоді дійсно порадувала, як уболівальників так і тренерський штаб.

У колективі по справжньому гарна, практично сімейна атмосфера. Дуже приємно спостерігати, як легко приймають до складу хлопців, яких я привіз з України – Єгора Сушкіна і Михайла Бублика. Важливо, що адаптація цих гравців проходить плавно. Упевнений, що все у них буде добре і за ними майбутнє нашої збірної. Також величезний респект ветеранам нашої команди, я зараз про Артема Пустового, Олександра Липового, В’ячеслава Боброова – вони вдало зберегли вже присутню у команді ауру і тепер передають її молодим гравцям. Дуже приємно працювати з цією командою. У нас було по-справжньому душевне розлучення і усі вже з нетерпінням чекають наступного вікна, в якому ми проведемо два матчі проти збірної Іспанії. Сподіваємося це будуть ігри за перше місце в групі і тримаємо максимально бойовий настрій.

Повертаючись до Суперліги, хочу сказати що весь цей час “Харківські Соколи» продовжували підготовку до наступного туру. План тренувань був розписаний заздалегідь похвилинно, на кожне конкретне тренування. Мої помічники провели увесь запланований об’єм роботи, тому я спокійно повертаюся в клуб. На жаль перед туром у мене буде всього два повноцінних тренування в Харкові, і одне вже безпосередньо в Черкасах. Усі гравці у строю, та усі горять бажанням реабілітуватися за останній не вдалий бабл.